11 Вимова - LearnNoW
Oppslag i bokmålsordboka - skript
11 Pronunciation
11 Вимова
Ритм мовлення
Вимова норвезької характеризується ритмом мовлення, який часто називають «акцентним». Він пов'язаний із співвідношенням наголошених та ненаголошених складів.
Загалом можна стверджувати, що наголошені склади у зв’язному мовленні з'являються через однаковий інтервал. Літери ABCD формують фразу. Клітинки, в які поміщені літери, відображають рівні інтервали між наголошеними елементами.
Уявіть, що ви вимовляєте літери алфавіту. Говоріть голосно й чітко, зберігаючи між ними рівний інтервал, як описано вище. (Тут і далі велика літера вказує на наголошений склад.
A | B | C | D |
Тепер уявіть, що ви називаєте кольорові клітинки:
RØD | BLÅ | GUL | GRØNN |
У цьому випадку всі слова наголошені й вимовляються з тим самим ритмічним малюнком, що й назви літер.
Спробуйте те саме з числами. Використаємо форму FIR' – скорочену версію слова fire (чотири):
EN | TO | TRE | FIR' |
З іменами:
ANN | TOR | LEIF | BRITT |
Містами:
BONN | YORK | HULL | NICE |
Жанрами музики:
POP | JAZZ | ROCK | SWING |
Ненаголошені склади
Якщо у фразі присутні ненаголошені склади, попередньо описаний ритмічний малюнок зберігається. Це означає, що ненаголошені склади будуть стискатися, щоб підтримувати рівні інтервали між наголошеними. Чим більше ненаголошених складів, тим більше вони ущільнюються. Для стиснення складів потрібно говорити швидше. Далі маленькі літери позначають ненаголошені склади:
RØD | BLÅ | GUL | GRØNN |
RØD og | BLÅ og | GUL og | GRØNN |
RØD og så | BLÅ og så | GUL og så | GRØNN |
RØD og så en | BLÅ og så en | GUL og så en | GRØNN |
RØD og så er det | BLÅ og så er det | GUL og så er det | GRØNN |
Таким чином, однією з прикметних рис усної норвезької мови буде зміна швидкості мовлення. Іноді вона сповільнюється (коли між двома наголошеними складами мало ненаголошених), а іноді прискорюється (коли між наголошеними складами багато ненаголошених).
Нижче наведені можливі відповіді на запитання «Hva slags musikk liker du?» (Яку музику ти любиш?). Можна відповісти:
POP | JAZZ | ROCK | SWING |
POP og | JAZZ og | ROCK og | SWING |
POP og så | JAZZ og så | ROCK og så | SWING |
POP og så litt | JAZZ og så litt | ROCK og så litt | SWING |
Ритмічна одиниця – стопа
Стопа – це одиниця, яка починається з наголошеного складу і закінчується перед наступним наголошеним складом. Якщо застосувати це поняття до інформації вище, можна сказати, що в норвезькій мові існує тенденція до однакової тривалості всіх стоп, незалежно від кількості складів у кожній з них.
Висловлювання «OS, NES, BØ, DAL» може бути списком зупинок поїзда або відповіддю на запитання на зразок: «Назвіть муніципалітети в окрузі Х». Друге, третє, четверте висловлювання можуть відповісти на питання: «Куди ви їздили цього літа?». Два останніх – на «Куди ви поїдете наступного літа?».
СТОПА | СТОПА | СТОПА | СТОПА |
---|---|---|---|
OS | NES | BØ | DAL |
OSlo | BERgen | HAmar | BOdø |
OSlo og | BERgen og | HAmar og | BOdø |
OSlo og så | BERgen og så | HAmar og så | BOdø |
OSlo og kanskje | BERgen og kanskje | HAmar og kanskje | BOdø |
OSlo og så kanskje | BERgen og så kanskje | HAmar og så kanskje | BOdø |
Висловлювання, стопи в яких складаються з однакової кількості складів, як у прикладах вище, досить рідкісні. Швидше за все, ви зустрінете такі зразки в поезії.
У повсякденному мовленні кількість складів у стопі зазвичай варіюється. Мінімально в ній буде один склад (за визначенням наголошений), максимально – шість або сім. Зазвичай стопа містить не більше чотирьох-п’яти складів. Тобто, один наголошений і 3-4 ненаголошені.
KEN skal til (3) | OSlo og (3) | BERgen (2) | |
ANNa kan (3) | SNAKKe (2) | ENGelsk (2) | |
LIKer du ikke (4) | KAFFe med (3) | SUKKer og (3) | MELK (1) |
VET du når (3) | BUSSen går til (4) | BØ (1) |
Зверніть увагу, що стопа може починатися посередині слова. Це трапляється, якщо наголос падає не на перший склад:
Stavanger | → | staVANGer |
Paris | → | paRIS |
studere | → | stuDERe |
PETer | REISer fra sta- | VANGer til | OS |
ANNa bor i pa | RIS | ||
KEN og ma- | RIa stu- | DERer | NORSK |
Характерною рисою ненаголошених складів є доволі рівна інтонація. Відчутні зміни тону відбуваються в наголошених складах і наприкінці речення.