Oppslag i bokmålsordboka - skript

9 Pronunciation

9 Вимова

Зв’язне мовлення

Вимові норвезької мови притаманні не лише конкретні звуки мови, довгі й короткі голосні, наголос і тони. Ще одним важливим аспектом, який необхідно опанувати, є зв’язне мовлення. Характерної рисою норвезької мови є те, що слово безпосередньо зв’язується з попереднім і наступним. Це можна проілюструвати так:

Han snakker engelsk. Han-snakker-engelsk.


Це речення має звучати як безперервний ланцюжок звуків (жирним виділено наголошені склади):

Hansnakkerengelsk.


Це речення має звучати як один безперервний ланцюжок звуків:

Hun er ikke engelsk. Hun-er-ikke-engelsk.
Hunerikkeengelsk.


Не всі мови так зв’язують слова. Наприклад, у німецькій мові, якщо слово починається з голосної, перед нею додається звук гортанного зімкнення (позначається в міжнародному фонетичному алфавіті знаком <ʔ>):

Hun er ikke engelsk. Hun ʔer ʔikke ʔengelsk.


Якщо перенести цей принцип у норвезьку мову, виникнуть часті короткі паузи, які руйнуватимуть плинність мовлення.

Інші мови, наприклад іспанська, не допускають слів, які починаються зі сполучення /s/ + інший приголосний (наприклад, /p, t, k/). У таких випадках перед /s/ + приголосний з’являється голосний звук /e/. Якщо перенести цей принцип у норвезьку мову, виникнуть нові склади, які також руйнуватимуть плинність мовлення.

Норвезька  Українська  Іспанська
Spania Spain España
student student estudiante
skole school escuela


Ще інші мови, наприклад фарсі, поєднують обидва згадані явища. У цій мові перед /s/ + приголосний додається голосний, а перед голосним – звук гортанного зімкнення.

Норвезька Українська Норвезька з вимовою на манер фарсі
spa spa ʔespa
student student ʔestudent
skole school ʔeskole


Розмовляючи норвезькою, слід також звертати увагу на згадані в попередніх розділах явища, які супроводжують сполучення /r/ + /t, d, n, l, s/. Якщо одне слово закінчується на /r/, а наступне починається з /t, d, n, l, s/, звуки асимілюються до /ʈ, ɖ, ɳ, ɭ, ʃ/.

Послідовність літер Вимова
<rt> як у er to є два /r/ + /t/  → /ʈ/  → /æ'ʈuː/
<rd> як у er det є цим /r/ + /d/  → /ɖ/  → /æ'ɖeː/
<rn> як у er ny є новим /r/ + /n/  → /ɳ/  → /æ'ɳyː/
<rl> як у er litt є маленьким /r/ + /l/  → /ɭ/  → /æ'ɭit/
<rs> як у er syk є хворим /r/ + /s/  → /ʃ/  → /æ'ʃyːk/


Це явище відчутно сприяє зв’язності слів у потоці мовлення.