Oppslag i bokmålsordboka - skript

12 Граматика

12 Граматика

ДІЄСЛОВА

Дієслова, що закінчуються на -s

Деякі дієслова закінчуються на -s у всіх формах. Ось найпоширеніші з них:

Інфінітив Теперішній час Preteritum Presens perfektum
å synes вважати synes syntes har syntes
å trives бути задоволеним ситуацією trives trivdes har trivdes
å finnes існувати finnes fantes har funnes
å møtes зустрітися møtes møttes har møttes
å ses бачитися ses såes har settes


Приклади:

Ben trives i Fjordvik. Бену подобається жити у Ф’юрвіку.
Han syntes lutefisk var rart. Він вважав лутефіск дивною стравою.
Nina og Cecilie møttes i Oslo. Ніна і Сесіліє зустрілися в Осло.
Vi ses i morgen! Побачимося завтра!

ПОРЯДОК СЛІВ

Головне речення

Головне речення — це самостійне речення. Воно складається з підмета (особи чи речі, що виконує дію) і присудка (дієслова).

Часто в реченні є й інші граматичні члени, наприклад додатки та обставини.

У розповідному реченні дієслово в особовій формі (= в теперішньому чи минулому часі) займає другу позицію.

Перед присудком можуть знаходитися різні члени речення, наприклад, підмет (речення 1), обставина часу або місця (речення 2), питальне слово (речення 3) тощо.

У реченнях типу 2 і 3 підмет повинен переміститися на призначене йому місце після присудка.

У запитаннях без питального слова (hva (що), hvem (хто) тощо) речення починається з дієслова (речення 4).

Прислівники на зразок ikke (не) зазвичай стоять після дієслова в особовій формі.

Перший елемент Присудок Підмет Обставина Присудок Додаток Обставини способу дії, місця і часу
Han vil  - ikke spise kake i kantina i dag.
Він не хоче їсти торт у їдальні сьогодні.
I dag vil han ikke spise kake i kantina.
Сьогодні він не хоче їсти торт у їдальні.
Hvorfor vil han ikke spise kake i kantina i dag?
Чому він не хоче їсти торт у їдальні сьогодні?
  Vil han ikke spise kake i kantina i dag?
Він не хоче їсти торт у їдальні сьогодні?


Зверніть увагу, що в реченнях з інверсією підмет, виражений іменником (тут: Бен) ставимо після ikke.

Перший елемент Присудок Обставина Підмет Присудок Додаток Обставини способу дії, місця і часу
I dag vil ikke Ben spise kake i kantina.
Сьогодні Бен не хоче їсти торт у їдальні.


Підрядне речення

Підрядне речення також має підмет і присудок, але не є самостійним. Воно є частиною складнопідрядного речення, і підпорядковується головному.

Підрядне речення зазвичай починається з підрядного сполучника. У норвезькій мові найпоширеніші підрядні сполучники — це fordi (тому що), at (що), hvis (якщо), om (чи — разом з дієсловом å spørre (запитувати)), da (коли), når (коли).

Підрядні речення мають фіксований порядок слів. Після підрядного сполучника стоїть підмет. Жоден інший член речення не може стояти першим.

Прислівники на зразок ikke ставимо перед дієсловом:

  Сполучник Перший елемент
(підмет)		 Обставина Присудок Додаток Обставини способу дії, місця і часу
Alex er litt trøtt fordi han ikke har sovet   mye i natt.
Алекс трохи втомлений, тому що минулої ночі він мало спав.
Bildene blir uskarpe når Alex   hopper   i snøen.
Фотографії виходять розмитими, коли Алекс стрибає в снігу.
Snøballen er så stor at Dina   må hjelpe ham.  
Снігова куля така велика, що Діна мусить йому допомогти.
Alex spør om han ikke kan åpne gavene nå.
Алекс запитує, чи може він розпакувати подарунки зараз.


Підрядне речення також може стояти перед головним. У цьому випадку в головному реченні підмет займає призначене йому місце після присудка:

Перший елемент (підрядне речення) Присудок Підмет  
Når Alex hopper i snøen, blir bildene uskarpe.
Коли Алекс стрибає в снігу, фотографії виходять розмитими.
Fordi han ikke har sovet mye i natt, er Alex trøtt.
Оскільки минулої ночі він мало спав, Алекс втомлений.

ВИКОРИСТАННЯ КОМИ

1) Ми завжди ставимо кому перед men (але):

Anne bor i Fjordvik, men hun kommer fra Lillestrøm.
Aннe живе у Ф’юрвіку, але родом вона з Ліллестрема.


2) Ми ставимо кому перед сполучниками og (і), for (тому що) і så (так що/тому), якщо після них стоїть повне головне речення:

Hans har bodd i Fjordvik i ti år, og han jobber i en bank.
Ганс живе у Ф’юрвіку десять років, і він працює в банку.


aле:

Hans har bodd i Fjordvik i ti år og jobber i en bank.
Ганс живе у Ф’юрвіку десять років і працює в банку.


3) Ми ставимо кому перед і після вставних речень:

Ben, som kommer fra Frankrike, bor i Fjordvik.
Бен, який родом з Франції, живе у Ф’юрвіку.


4) Ми завжди ставимо коми, коли перелічуємо:

Han spiser vanligvis kylling, laks, pasta, ris og grønnsaker til middag.
Він зазвичай їсть курку, лосося, макарони, рис і овочі на вечерю.


5) Ми ставимо кому після підрядного речення, коли воно стоїть перед головним:

Hvis Eva hjelper henne, blir Tone glad.
Якщо Eва допоможе їй, Туне буде рада.


6) Ми ставимо кому після прямої мови:

«Jeg skal hjelpe deg», sier Eva.
«Я тобі допоможу», — каже Єва.