Oppslag i bokmålsordboka - skript

8 Граматика

8 Граматика

ДІЄСЛОВА

Теперішній доконаний час (Presens perfektum)

Теперішній доконаний час утворюється за допомогою дієслова å ha (мати) і дієприкметника минулого часу головного дієслова: har + kjøpt = har kjøpt.

Ми використовуємо теперішній доконаний час, коли:

1. Фокусуємося на результаті минулої події, а не коли саме вона відбулася:

Jens har vært hjemme hos Alex.
Єнс був у Алекса вдома. (Наслідок: Він знає родину Алекса.)


2. Дія почалася в минулому і триває досі:

Ben har vært i Fjordvik i tre måneder.
Бен перебуває у Ф’юрвіку вже три місяці. (Він досі там живе.)


3. Коли час виконання дії пов'язаний з теперішнім, наприклад i dag (сьогодні), i år (цього року), alltid (завжди), aldri (ніколи):

Hva har du gjort i dag?
Що ти робив сьогодні?


Порядок слів

Якщо речення починається не з підмета, підмет ставимо між дієсловами:

Hva har du gjort i dag? Що ти робив сьогодні?
I dag har Jens vært hos Alex. Сьогодні Єнс був у Алекса вдома.


Прислівники на кшталт ikke (не) і også (також) у теперішньому доконаному часі завжди розміщуємо між дієсловами:

Hun har ikke gjort leksene i dag. Вона сьогодні не виконала домашнє завдання.
I dag har hun ikke gjort leksene. Сьогодні вона не виконала домашнє завдання.


Правильні дієслова, групи 1–4

Нижче показано дієвідмінювання слабких дієслів у теперішньому доконаному часі з поділом на чотири групи, як у розділі 7.

Група 1

До дієслова додаємо закінчення -еt:

Інфінітив å snakke (говорити) å vente (чекати) å lage (робити)
Preteritum snakket ventet laget
Presens perfektum har snakket har ventet har laget


Група 2

До дієслова додаємо закінчення -t:

Інфінітив å kjøpe (купити) å spise (їсти) å begynne (почати)
Preteritum kjøpte spiste begynte
Presens perfektum har kjøpt har spist har begynt


Група 3

До дієслова додаємо закінчення -d:

Інфінітив å prøve (спробувати) å greie (керувати) å leie (орендувати, брати напрокат)
Preteritum prøvde greide leide
Presens perfektum har prøvd har greid har leid


Група 4

До дієслова додаємо закінчення -dd:

Інфінітив å bo (проживати) å bety (означати)
Preteritum bodde betydde
Presens perfektum har bodd har betydd


Неправильні дієслова

Неправильні дієслова мають інші форми:

Інфінітив å dra (їхати/подорожувати) å drikke (пити) å finne (знайти)
Preteritum dro drakk fant
Presens perfektum har dratt har drukket har funnet


Сильні дієслова

Сильні дієслова мають інші форми:

Інфінітив Теперішній
час		 Preteritum Presens perfektum
å bli ставити blir ble blitt
å brenne палити brenner brant brent
å dra йти/їхати drar dro dratt
å drikke пити drikker drakk drukket
å dø померти dør døde dødd
å finne знайти finner fant funnet
å forstå розуміти forstår forsto forstått
å fortelle розповідати forteller fortalte fortalt
å fortsette продовжувати fortsetter fortsatte fortsatt
å få отримати får fikk fått
å gi дати gir ga(v) gitt
å gjøre робити gjør gjorde gjort
å gå йти/гуляти går gikk gått
å ha мати har hadde hatt
å hete зватися/називатися heter het hett
å hjelpe допомагати hjelper hjalp hjulpet
å komme приходити kommer kom kommet
å le сміятися ler lo ledd
å legge класти legger la lagt
å ligge лежати ligger lå ligget
å møte зустріти/зустрітися møter møtte møtt
å se бачити ser så sett
å selge продаdfти selger solgte solgt
å sette розміщувати/класти setter satte satt
å si казати sier sa sagt
å sitte сидіти sitter satt sittet
å skrive писати skriver skrev skrevet
å sove спати sover sov sovet
å spørre питати spør spurte spurt
å stå стояти står sto(d) stått
å synge співати synger sang sunget
å ta брати tar tok tatt
å treffe зустріти/стикатися treffer traff truffet
å velge вибирати velger valgte valgt
å vite знати vet visste visst
å være бути er var vært


Допоміжні дієслова

Інфінітив Теперішній час Preteritum Presens perfektum
å skulle бути повинним skal skulle skullet
å ville хотіти vil ville villet
å kunne могти kan kunne kunnet
å måtte мусити må måtte måttet
å burde варто bør burde burdet


Майбутній час

У розділі 3 ми дізналися, що майбутній час можна утворити за допомогою skal + інфінітив. Ця конструкція вказує на передбачувану, намірену дію:

Jeg skal reise til Oslo på torsdag. Я поїду в Осло в четвер.  (= Я збираюся це зробити.)


Коли подібного наміру немає, часто використовуємо kommer til + інфінітив (з å):

Det kommer til å bli overskyet i dag. Сьогодні буде хмарно.
Du kommer til å like skolen. Школа тобі сподобається.

ПРИКМЕТНИКИ

У розділах 5 і розділах 6 ми говорили про те, як прикметники виконують такі функції:

означення — коли стоять перед іменниками в неозначеній формі й описують їх: en stor bil
присудка — після дієслів на зразок å være (бути): bilen er stor


У en stor bil прикметник стоїть перед іменником у неозначеній формі. Однак прикметники в формі означення також можуть описувати означені іменники (наприклад, цей великий автомобіль). Тоді до прикметника додаємо -e (так само, як і в множині).

Крім того, у цьому випадку прикметники вимагають означених артиклів: den, det і de, які узгоджуються з родом і числом іменника: den + store + bilen = den store bilen (цей великий автомобіль).

Це так звана подвійна означеність, специфічна конструкція, не властива українській мові. У норвезькій мові бачимо два маркери означеної форми: по-перше, означені артиклі (den, det, de), по-друге, означене закінчення іменника (bilen).

Oднина Множина
Чоловічий рід Жіночий рід Середній рід
en stor bil ei stor lue et stort bord store biler/luer/bord
(якийсь) великий автомобіль (якась) велика шапка (якийсь) великий стіл (якісь) великі автомобілі/шапки/столи
den store bilen den store lua det store bordet de store bilene/luene/bordene
(цей) великий автомобіль (ця) велика шапка (цей) великий стіл (ці) великі автомобілі/шапки/столи


Зверніть увагу, що прикметник liten (маленький) змінюється нетипово:

Oднина Множина
Чоловічий рід Жіночий рід Середній рід
en liten bil ei lita lue et lite skjerf små biler/luer/skjerf
(якийсь) маленький автомобіль (якась) маленька шапка (якийсь) маленький шарф (якісь) маленькі автомобілі/шапки/шарфи
den lille bilen den lille lua det lille skjerfet de små bilene/luene/skjerfene
(цей) маленький автомобіль (ця) маленька шапка (цей) маленький шарф (ці) маленькі автомобілі/шапки/шарфи

ПОРЯДОК СЛІВ

У норвезькій мові є два типи речень: головні та підрядні речення.

1. Головне речення

Головне речення — це самостійне речення. Присудок (особове дієслово) у ньому стоїть на другому місці, за винятком питальних речень без питальних займенників. Тоді дієслово стоїть на початку речення:

De bor i Fjordvik.
Hvor jobber han?
Går han på norskkurs?


Прислівники на зразок ikke (не) ставимо після дієслова:

Dina kommer ikke fra England.
Alex går ikke på skolen.
Ben snakker ikke tysk.


Зі сполучниками og (i) і men (але) вживаємо головні речення:

Dina bor i Fjordvik, og hun går på skolen.
Alex liker ikke norsk ost, men han liker fransk ost.


2. Підрядне речення

Підрядне речення — це залежне речення. Зазвичай воно є частиною складнопідрядного речення.

Підрядне речення зазвичай починається з підрядного сполучника. У розділі 8 ви познайомилися з трьома прикладами:

fordi тому що
at що
om чи


Після підрядного сполучника йдуть підмет і присудок підрядного речення:

Norsk er vanskelig for meg fordi jeg har bodd i Frankrike.
Mamma sier at jeg må øve på å skrive norsk.
Tone spør om Dina liker seg på skolen.


Прислівники на зразок ikke (не) у підрядних реченнях стоять перед дієсловом:

Dina sier at de ikke har mange lekser i Norge.


Підрядне речення може стояти перед головним. Тоді присудок у головному реченні займає не другу, а першу позицію:

Norsk er vanskelig for meg fordi jeg har bodd i Frankrike. Норвезька для мене важка, тому що я жив у Франції.
Fordi jeg har bodd i Frankrike, er norsk vanskelig for meg. Оскільки я жив у Франції, норвезька для мене важка.


Докладніше про головні та підрядні речення див. у розділі 9.