2 Граматика - LearnNoW
Oppslag i bokmålsordboka - skript
2 Граматика
2 Граматика
ЗАЙМЕННИКИ
Особові займенники: форма підмета
1. | jeg | я |
2. | du | ти |
3. | han | він |
hun | вона | |
det/den | воно | |
1. | vi | ми |
2. | dere | ви |
3. | de | вони |
ДІЄСЛОВА
Інфінітив
Інфінітивним маркером є å. Інфінітивний маркер зазвичай використовуємо перед дієсловом в інфінітиві:
Hyggelig å hilse på deg. | Приємно познайомитися. |
Дієслова в теперішньому часі
Щоб утворити теперішній час, додайте -r до інфінітива:
Інфінітив | Теперішній час | ||
å komme | приходити | → | kommer |
å sitte | сидіти | → | sitter |
Не має значення, хто виконує дію. Ми додаємо -r до інфінітива незалежно від особи підмета (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони):
Jeg kommer fra England. | Я (є) з Англії. |
Anna kommer fra Italia. | Анна (є) з Італії. |
Vi kommer fra Norge. | Ми (є) з Норвегії. |
Зверніть увагу, що деякі дієслова мають нетипові форми теперішнього часу:
Інфінітив | Теперішній час | ||
å være | бути | → | er |
å gjøre | робити | → | gjør |
ІМЕННИКИ
Роди
У норвезькій іменники мають три роди: чоловічий, жіночий і середній.
Чоловічий | en gutt | хлопець |
Жіночий | ei jente | дівчина |
Середній | et fly | літак |
(Іменники жіночого роду можуть мати артикль en замість ei: ei jente або en jente.)
Зазвичай артиклi en/ei/et використовуємо, коли іменник стоїть у неозначеній формі однини.
Нульовий артикль
У деяких виразах ми пропускаємо неозначені артиклі en/ei/et:
Alex reiser med fly. | Алекс подорожує літаком |
Артиклі не використовуємо, коли даємо характеристику людини (наприклад, називаємо професію чи національність):
Jeg er student. | Я студент. |
ПОРЯДОК СЛІВ
Основні речення
У розділі 1 ми згадували, що присудок стоїть на другому місці, коли речення починається з підмета:
Jeg snakker norsk. | Я розмовляю норвезькою. |
Присудок завжди стоїть на другому місці, навіть коли речення починається з обставини часу чи місця:
Nå (зараз) | reiser | Alex til Norge. |
Der (там) | venter | pappa. |
Зверніть увагу, що під присудком ми розуміємо дієслово в особовій формі, тобто дієслово в теперішньому чи минулому часі.
Заперечення
У заперечних розповідних реченнях, вживаємо заперечний прислівник ikke (не), який зазвичай стоїть після присудка:
Jeg reiser ikke til Paris. | Я не їду до Парижа. |
Увага! У норвезькій мові ikke — прислівник, а в українській мові не — частка.
Інші прислівники, скажімо også (також/теж), аналогічно стоять після присудка:
Jeg reiser også til Oslo. | Я також їду до Осло. |
СПОЛУЧНИКИ
Сполучники og (i) та men (але) з’єднують речення:
De ser pappa, og Dina roper. | Вони бачать тата, і Діна гукає. |
Det går bra, men det er ei lang reise. | Все добре, але це довга подорож. |
ПРИЙМЕННИКИ
I чи på?
Загальне правило таке:
I | у/в | + континенти, країни, міста |
På | у/в/на | + гори, острови, місця, райони міста |
Приклади:
i Europa | på Mount Everest |
i Norge | på Sumatra, på Mallorca |
i Oslo | på Gardermoen (місце за межами Осло) |
på Grorud, på Tøyen (частини Осло) |
Виняток: перед деякими містами, розташованими в глибині Норвегії, використовуємо прийменник på, а не i: på Lillehammer, på Hamar. Детальніше про це в розділі 5.