7 Граматика - LearnNoW
Oppslag i bokmålsordboka - skript
7 Граматика
7 Граматика
ДІЄСЛОВА
Простий минулий час (Preteritum)
Ми використовуємо простий минулий час, коли хочемо описати щось, що сталося у визначений час у минулому (наприклад, i går - вчора):
| Hun kjøpte ei jakke i går. | Вона купила куртку вчора. |
Групи слабких дієслів
Слабкі дієслова поділяємо на чотири групи.
Група 1
До дієслова додаємо закінчення -еt. Сюди належать більшість дієслів із двома приголосними перед інфінітивним закінченням -e, а також деякі дієслова з t, g і d:
| Інфінітив | å snakke (говорити/розмовляти) | å vente (чекати) | å lage (робити) |
| Preteritum | snakket | ventet | laget |
Група 2
До дієслова додаємо закінчення -te. До цієї групи належать більшість дієслів з одним приголосним:
| Інфінітив | å kjøpe (купити) | å spise (їсти) |
| Preteritum | kjøpte | spiste |
Зверніть увагу, що в групі 2 також є дієслова з двома приголосними:
| Інфінітив | å begynne (почати) |
| Preteritum | begynte |
Група 3
До дієслова додаємо закінчення -de. До цієї групи належать дієслова з v та ei:
| Інфінітив | å prøve (пробувати) | å greie (впоратися) | å leie (орендувати, брати напрокат) |
| Preteritum | prøvde | greide | leide |
Група 4
До дієслова додаємо закінчення -dde. До цієї групи належать дієслова, які не мають закінчення -e в інфінітиві:
| Інфінітив | å bo (проживати) | å bety (означати) |
| Preteritum | bodde | betydde |
Сильні дієслова
Неправильні дієслова мають інші форми. Здебільшого в минулому часі вони змінюють голосні:
| Інфінітив | å dra (йти/їхати) | å drikke (пити) | å finne (знайти) |
| Preteritum | dro | drakk | fant |
Приклади інших сильних дієслів у розділі 7:
| Інфінітив | Preteritum | |
| å bli | стати | ble |
| å gå | ходити | gikk |
| å ha | мати | hadde |
| å komme | приходити/приїздити | kom |
| å se | бачити | så |
| å si | казати | sa |
| å sitte | сидіти | satt |
| å skrive | писати | skrev |
| å slå på | вмикати | slo |
| å ta | брати | tok |
| å treffe | зустрічати | traff |
| å være | бути | var |
Більше сильних дієслів можна знайти у розділі 8.
ІМЕННИКИ
Іменники чоловічого роду з особливими формами множини
У розділі 3 ми з’ясували, що у множині іменники чоловічого роду множини мають у неозначеній формі закінчення -(e)r, а в означеній — закінчення -(e)ne: biler (якісь машини) і bilene (ці/ті машини).
Однак деякі іменники — винятки з цього правила:
1. Іменники, що закінчуються на -er і переважно позначають осіб, мають у множині закінчення -e та -ne:
| en lærer | læreren | lærere | lærerne |
| (якийсь) вчитель | (цей/той) вчитель | (якісь) вчителi | (цi/тi) вчителi |
2. Іменники, що закінчуються на -el, втрачають -e, коли ми додаємо -er і -ene. Також вони втрачають один з подвоєних приголосних:
| en nøkkel | nøkkelen | nøkler | nøklene |
| (якийсь) ключ | (цей/той) ключ | (якісь) ключi | (цi/тi) ключi |
ПРИКМЕТНИКИ
Інші моделі відмінювання
Прикметники, що закінчуються на -el або -en, наприклад gammel (старий) і sulten (голодний), відрізнються від основної моделі. Літера -e зникає, коли додаємо закінчення множини -e. Крім того, прикметники втрачають один з подвоєних приголосних:
Форма означення
| Oднина | Множина | ||
| Чоловічий рід | Жіночий рід | Середній рід | |
| en gammel bil | ei gammel veske | et gammelt bord | gamle biler/vesker/bord |
| старий автомобіль | стара сумка | старий стіл | старі машини/сумки/столи |
| en sulten gutt | ei sulten jente | et sultent barn | sultne gutter/jenter/barn |
| голодний хлопець | голодна дівчина | голодна дитина | голодні хлопці/дівчата/діти |
Форма присудка
| Oднина | Множина | ||
| Чоловічий рід | Жіночий рід | Середній рід | |
| Bilen er gammel. | Veska er gammel. | Bordet er gammelt. | Bilene/veskene/bordene er gamle. |
| Цeй автомобіль — старий. | Ця сумка — стара. | Цeй стіл — старий. | Цi машини/сумки/столи — старі. |
| Gutten er sulten. | Jenta er sulten. | Barnet er sultent. | Guttene/jentene/barna er sultne. |
| Хлопець — голодний. | Дівчина — голодна. | Дитина — голодна, | Ці хлопці/дівчата/діти — голодні. |
Конструкція з дієсловом å se
Конструкції мати + прикметник + вигляд чи видаватися + прикметник у норвезькій мові утворюємо так: дієслово å se + прикметник + ut (прислівник).
Норвезькій мові притаманні фразові дієслова, так дієслово å se без прийменника означає «бачити», а з прийменником ut: å se ... ut — «мати вигляд/видаватися».
Прикметники використовуємо у формі присудка за моделями, описаними в розділах 5, розділах 6 і розділах 7. Нижче — приклад з прикметниками fin (тут: гарний) і gammel (старий).
| Oднина | Множина | ||
| Чоловічий рід | Жіночий рід | Середній рід | |
| Bilen ser fin ut. | Boka ser fin ut. | Huset ser fint ut. | Bilene ser fine ut. |
| Машина має гарний вигляд. | Книга має гарний вигляд. | Будинок має гарний вигляд. | Машини мають гарний вигляд. |
| Bilen ser gammel ut. | Boka ser gammel ut. | Huset ser gammelt ut. | Bilene ser gamle ut. |
| Машина видається старою. | Книга видається старою. | Будинок видається старим. | Машини видаються старими. |
НЕОЗНАЧЕНО-КІЛЬКІСНІ ЧИСЛІВНИКИ
Mange (багато) і noen (кілька) вживаємо зі злічуваними іменниками:
| Det er mange kaféer i sentrum. | У центрі є багато кафе. |
| Ben har noen hyller på kontoret. | У Бена є кілька полиць у кабінеті. |
Noen також вживаємо стосовно особи у значенні «хтось»:
| Noen kommer der borte. | Там хтось іде. |
Mye (багато) та noe (трохи) вживаємо з незлічуваними (речовинними) іменниками:
| Sjefen kommer med mye informasjon. | Бос подає багато інформації. |
| Ben drikker mye kaffe. | Бен п'є багато кави. |
| Ben kjøper noe kaffe. | Бен купує трохи кави. |
Noe також можна вживати без іменника. Тоді воно означає «щось»:
| Vil dere ha noe å spise? | Хочете щось поїсти? |